Вентилюймо з економією!

Система вентиляції є найважливішим фактором у проектуванні тваринницьких приміщень. При цьому варто пам’ятати, що шаблонний підхід не пройде! Якщо за наявності однакових факторів (розмір приміщення, кількість голів, вік тварин) система годівлі на фермі «А» в Данії може бути такою самою, як на фермі «Б» в Україні, то з вентиляцією все набагато складніше. Важливо враховувати, до якої кліматичної зони належить місцевість, де знаходиться свинокомплекс і яка температура превалює у цій зоні в різні пори року. Це допоможе підібрати оптимальний тип вентиляції як із точки зору ефективності, так і з погляду економічності. І в цьому українським свинарям допоможе досвід американських колег.

Для початку потрібно дати відповіді на кілька запитань.

  • Чи регулює система вентиляції якість повітря в приміщенні незалежно від зовнішніх погодних умов?
  • Чи забезпечує належний мікроклімат у приміщенні протягом усіх 12-ти місяців, а не тільки в літню спеку або зимові морози?
  • Чи справляється система не тільки з очікуваними добовими або сезонними перепадами температури, але й із раптовими екстремальними погодними умовами?

Розрізняють три рівні вентиляції: мінімальна, середня і максимальна.

Вентиляція «мінімального рівня» працює при температурі від –40 °С до 0 °C, коли найголовнішим завданням є подача у свинарник необхідної кількості свіжого повітря для того, щоб знизити вологість, вивести шкідливі гази і при цьому зберегти якомога більше тепла в приміщенні. Якщо в холодну пору року подавати повітря через стінні припливні клапани прямо в робочу зону свинарника, це призведе до конденсації вхідного повітря і підвищення вологості в приміщенні. Тому, щоб мінімізувати негативний ефект холодного повітря, уздовж стін, як правило, встановлюють обігрівачі для підігріву повітряного потоку, що потрапляє ззовні. Таке рішення є ефективним, але енергозатратним.

Більш економічним є американський підхід, який передбачає наявність підвісної стелі. Холодне повітря надходить не в робочу зону свинарника, а на горище, де змішується з більш теплим, і тільки потім подається всередину через припливні клапани в стелі. При цьому повітряний потік «захоплює» тепло, що підіймається вгору, й опускається на тварин уже в підігрітому вигляді. Таким чином відбувається рекуперація теплого повітря, що зменшує витрати на обігрів. Підвісна стеля допомагає економити і влітку, зменшуючи об’єм приміщення для вентиляції.

Вентиляція «середнього рівня» спрацьовує в діапазоні температури від 0 °C до +26 °С. Підключаються більш потужні вентилятори, які підвищують інтенсивність повітрообміну. На цьому етапі стельові припливні клапани не задіюють. Приплив свіжого повітря здійснюється через стінні клапани або вентиляційні штори.

Вентиляція «максимального рівня» починає діяти, коли температура піднімається вище +27 °C. На цьому етапі використовується концепція охолодження за рахунок зниження т. зв. «ефективної температури тіла», тобто температури, яку відчуває тварина. Для зниження «ефективної температури тіла» використовують два способи. Перший – охолодження за рахунок руху повітря: у разі підвищення швидкості повітря збільшується відчуття твариною прохолоди. Другий спосіб зменшення температури – охолодження за рахунок ефекту випаровування.

Детальніше про вентиляцію тваринницьких приміщень можна почитати на сайті в матеріалах наших партнерів.