Тваринництво Астарти: ферми розташовані в 5 областях: основний кістяк (70%) – це Полтавська область. Також працюємо у Хмельницькій, Тернопільській, Вінницькій й Житомирській. Усього 45 ферм: 40 дійних, інші – нетельні

В інтерв’ю Михайло Травецький, начальник управління тваринництва агропромхолдингу «Астарта», розповів про життєві події, які утвердили його в думці про збереження молочного напрямку тваринництва, про проблеми галузі і його місце у розвитку молочного тваринництва, поділився спостереженнями щодо розвитку тваринництва за кордоном і про роль державної полівтики в низці європейських країн.

Михайло Травецький:  …Я працював за кордоном на фермах, де з діда-прадіда фермери займаються молоком. Вони не уявляють себе і свою місію по-іншому. Вони є частинами цілого – кластера, екосистеми, асоціації, акціонерами молокозаводів та м’ясокомбінатів. …Перш за все, це ставлення держави до молочного бізнесу. Це проявляється в тому, що молочне тваринництво – є сегмент або спосіб зайнятості сільського населення. Скотарство – це спосіб збереження села!!! … Також за кордоном молочний бізнес – частина державної культури. Їхній сільський сектор не може існувати по-іншому. Сама структура сільського господарства дуже залежна від тваринництва, оскільки воно є не лише джерелом прибутку для фермера, а й стратегічною задачею безпеки країни.

Якщо говорити про тваринництво Астарти, то ферми розташовані в 5 областях: основний кістяк (70%) – це Полтавська область. Також працюємо у Хмельницькій, Тернопільській, Вінницькій й Житомирській. Усього 45 ферм: 40 дійних, інші – нетельні.

У нас матрична система управління фермами. В головному офісі знаходяться управління  тваринництва та інші суміжні спеціалісти з допоміжних напрямів: відділ реалізації, закупівель, фінансовий відділ. Звідси координуємо роботу  тваринництва на агрофірмах. Ми  постійно на зв’язку. Сьогодні інформаційні технології дають можливість узаємодіяти, незважаючи на відстань. Окрім того, я більшу частину робочого часу проводжу на виробництві і основне спілкування відбувається «наживо».

Ферми полтавського регіону більш успішні, але й ферми західного регіону рівняються на кращих. Робота кипить. Доїмо 70% молока екстра ґатунку, 30% - вищого. Продуктивність на рівні 22 л на фуражну корову. По жиру - на рівні 3,8%, білок – на рівні 3,4%. Тільність по стаду тримаємо на рівні 52%. Осіменіння теличок починаємо на 13-14-му місяці, вагою не менше 340 кг. Постійно працюємо з собівартістю молока, акцентуючи увагу на годівлі.

У нас ветеринари користуються програмою управління стадом «DairyComp». Селекціонери працюють з «Орсеком». А основний інструмент  для всіх – програма 1С, з якою інтегровано виробничі програми та зосереджено базу основної звітності по тваринництву.

На сьогоднішній день ми повернулися до потоко-цехової системи утримання  ВРХ. Це класична  європейська  система. Через неї я можу повністю контролювати  собівартість виробництва молока.

…Фідцентр краще один раз побачити, ніж сто разів про нього почути. Це місце для зберігання та приготування корму. Тут готується повноцінна кормосуміш, в яку додаються всі інгредієнти. На території знаходяться силосні траншеї, місця для зберігання сіна, соломи, жому, корнажу, малясу та комбікормів. Два потужних міксера готують кормосуміш, біля 400 тон на добу. Це майданчик, який обслуговує всі ферми агрофірми ім. Довженка, і звідси відбувається розвезення кормів на ферми.

Також у нас свій комбікормовий завод.

Фідцентр має переваги. Таким чином набагато легше контролювати виробництво самого корму, його якість. Ми робимо раціони одної якості, які одночасно розходяться на всі ферми.

Виробляємо 300 тонн молока на добу, з яких близько 210 тонн – екстра якості. У найближчих планах плануємо досягти 85-90% екстра молока.

Землі на тваринництво – 10 тис. га. Це – 0,7 га на корову. Моє завдання вийти на – на 0,5 га. Німцям на сьогодні вистачає 0,5 га і нам треба до цього прагнути.

Першочергово потрібно інвестувати в генетику, далі – в технологію, а саме в роботизацію доїння, щоб мінімізувати людський фактор. Це б знизило ризики відтоку робочої сили. Третій сегмент – кооперація навколо переробки молока і м’яса. Ми маємо з переробниками стати одним цілим, як в усьому світі.  

Повне інтерв’ю читайте в червневому номері журналу.