Що є запорукою прибуткового виробництва якісного молока?

Суттєві фактори, які впливають на виробництво, — це:

  • працездатність обладнання;
  • використання обладнання;
  • відповідність та якість сировини.

У випадку виробництва молока обладнання — це тварина, а сировина — це корм.

Технологічні параметри корови як обладнання для виробництва молока забезпечуються за рахунок використання сучасних генетичних ресурсів та вирощування, яке здатне забезпечити розкриття цього генетичного потенціалу — можливості споживати й ефективно переробляти в продукцію велику кількість сировини (корму).

Експлуатаційні характеристики корови забезпечуємо підтримкою статусу здоров’я, профілактичними заходами (вакцинації, дегельмінтизації, дератизації, розчищення копит, профілактики маститів, метритів...), створюємо відповідні умови утримання (комфорт, забезпечення водою, вентиляція, гноєвидалення, безпечність обладнання, гігієна...), максимальна увага до стану тварин в критичні періоди та миттєве реагування на зміни (транзитний період, тепловий стрес...).

Забезпеченість кваліфікованим персоналом, допоміжними процесами (доїння, гноєвидалення, водопостачання, вентиляція, освітлення), їх безперервність та працездатність.

Доцільність виробництва як рентабельність, виробничі плани та технологічна карта прорахована в річному бюджеті, заплановані рухи товарно-матеріальних цінностей, логістика, постачання та збуту, графіки роботи персоналу.

Застосовуваність сировини (корму) реалізована в розрахунку та корегуванні раціонів, методах підготовки до згодовування (подрібнення, змішування, зволоження), контролі поживності, вологості кормів, гомогенності змішування, перетравності органічної речовини...

Усі фактори начебто перераховані, усе намагаємося виконувати належним чином, своєчасно та в повному обсязі, але... Один фактор не враховано — безпечність сировини (корму). Саме на цьому я й хочу зосередитися.

Параметри безпечності корму (те, чого не має бути):

  • сторонніх речей (метал, шпагат, плівка, каміння, бруд...);
  • небезпечних компонентів (небажані рослини, отрутохімікати, залишки сторонніх речовин);
  • токсинів (як біологічного, так і хімічного походження) та концентрації патогенів.

І знов усе наче б то зрозуміло й виконується, але... Аналіз токсичності корму визначається за досить суперечливими методиками на живих культурах (калподи, рибки, кролі...). Більш широкі дослідження факторів небезпеки проводять украй рідко (як правило, під час пошуку причини проблем, які вже відбулися, — втрата продуктивності, масові отруєння та падіж тварин).

Альтернативою цьому є система управління безпечністю корму:

  • періодичний (не рідше, ніж раз на квартал) аналіз кормосуміші на вміст токсинів та патогенів;
  • обов’язковий аналіз корму, який плануємо починати згодовувати, на вміст токсинів та патогенів;
  • прийняття рішення про ліміт згодовування кожного корму;
  • компенсація негативного впливу виявлених факторів небезпеки відповідними препаратами;
  • розробка заходів зі зменшення факторів небезпеки в подальшому.

Докладніше про це читайте в березневому (№ 3, 2021) номері журналу та на сайті в матеріалах наших партнерів.

http://www.ait-magazine.com.ua/sites/default/files/biomin_7.pdf