Івано-Франківщина: Статус фермера стає престижнішим

З нагоди професійного свята в обласному управлінні статистики випустили тематичний бюлетень.

З нагоди Всеукраїнського Дня фермера 19 червня обласне управління статистики випустило бюлетень. За цією інформацією, протягом останніх років на Івано-Франківщині спостерігається зростання внеску фермерських господарств в агропромисловому комплексі. Торік ФГ забезпечили 6,3 відсотка загальнообласних обсягів виробництва продукції сільського господарства проти 2,4 – в 2010-му та 14,2 відсотка проти 10,1 – в обсягах виробництва підприємствами.  

Такі факти додають оптимізму, адже великі сільгосппідприємства міцно вкоренилися в структуру агровиробництва області. Безперечно, що агрохолдинги – це якісний обробіток землі, високі врожаї, сучасна техніка. Але – не так багато робочих місць, як у дрібному сільгоспвиробництві. 

Селянина-одноосібника витісняють із землі? Можна сказати й так, але ж ніхто не змушує віддавати свої кілька соток для обробітку агропідприємствам. Попри те останнім часом на Івано-Франківщині зорганізувалося чимало малих фермерських господарств, які збирають докупи невеликі занедбані ділянки та засівають навіть по кілька соток. Частка ФГ у загальному процесі оренди землі невелика, проте вагома з низки соціальних причин. Нині, коли забезпечення продовольчої безпеки є вкрай актуальним, такі процеси сприймаються позитивно. 

Мовою тієї ж статистики переважаючою галуззю діяльності фермерів є рослинництво, на яке у виробництві сільськогосподарської продукції торік припадало 94,4 відсотка. Попри те, що це лише десята частина  від загального виробництва продукції землеробства, у грошовому виразі доволі вагома цифра: 866 млн грн, що на 19,3 відсотка більше, ніж у 2020-му.

Що ж вирощують фермерські господарства? Те, на що є більший збут. За інформацією статуправління, «основними видами рослинницької продукції у ФГ є культури технічні та зернові й зернобобові, на які припадає відповідно 52,9 та 41,5 відсотка обсягів продукції рослинництва».

Торік фермерські господарства виробили 109,4 тисячі тонн зерна, що майже на чверть більше, ніж у 2020-му. Варто ще згадати про сою, адже тут зростання помітніше не тільки за цифрами (27,9 тисячі тонн та зростання на 25,2 відсотка), а й візуально. Адже більшість орендованих ділянок одноосібників фермери засівають цією культурою. Статистика свідчить, що фермери торік зібрали з гектара бобів більше, ніж у середньому по сільгосппідприємствах. У тих цифрах є підстави засумніватися, адже агрохолдинги мають зазвичай вищі врожаї. Хіба що не все вирощене подають у звітності… 

Зрештою, фермер фермеру не рівня. Є невеликі ФГ, які досі щосезону підремонтовують стареньку техніку та й так орють-сіють-жнуть-збирають. А є на теренах області потужні ПФГ, де все відлагоджене за останніми тенденціями в агровиробництві.  

Значними є частки фермерських господарств у виробництві плодових і ягідних культур – 41,1 відсотка. А продукції торік вони виробили в півтора раза більше, ніж у 2020-му. На Прикарпатті є сприятливі для цього умови й традиції, тож можна сподіватися, що позитивна динаміка збережеться. Нарощуванню обсягів сприяють і державні та регіональні програми. 

В інформації управління статистики є й промовисті факти щодо тваринницької галузі. Питома вага фермерських господарств залишається незначною (лише відсоток від загальнообласних обсягів, а в обсягах виробництва підприємствами – 3%). І хоч влада закликає повсякчас до створення невеликих молочних ферм, селяни йдуть на це неохоче, бо дуже багато організаційної мороки. 

Торік фермерські господарства виробили тваринницької продукції на 7,5 відсотка менше, ніж позаторік. Однак ФГ забезпечили 28 відсотків від загального виробництва молока та 4,3 відсотка – виробництва м’яса. 

Станом на 1 січня у фермерських господарствах утримували 5,9 тисячі голів великої рогатої худоби, або 55,7 відсотка від загальної чисельності на сільгосппідприємствах, лише один відсоток від поголів’я свиней та 1,9 відсотка птиці. Зате – дві третини всього поголів’я овець та кіз.

Перспектива входження нашої країни до Європейського Союзу вже не така примарна, як навіть рік тому. Вартість землі у Євросоюзі значно вища, ніж в Україні. Хто на цьому добре знається – той поспішає різними способами заволодіти очевидним багатством. Попри відкритий ринок землі на Івано-Франківщині частка її продажу незначна. Зате орендні відносини великі сільгосппідприємства встигли укласти міцними, іноді на десятиліття вперед. Ті договори оренди прописані так, що власники земельних часток зовсім не у виграші. А розірвати угоди можна лише через суд. Для пересічного селянина така тяганина не під силу. Тим-то невеликі фермерські господарства тут можуть бути поступливішими. І статус фермера стає престижнішим.

Джерело: http://www.golos.com.ua